Шахраї пропонують легкий заробіток, де потрібно ставити «лайки» готелям на відомих онлайн-сервісах Повідомлення з пропозиціями такого заробітку розсилають у популярних месенджерах.

Шахраї пропонують легкий заробіток, де потрібно ставити «лайки» готелям на відомих онлайн-сервісах Повідомлення з пропозиціями такого заробітку розсилають у популярних месенджерах.

За виконані завдання зловмисники можуть виплачувати символічну винагороду, щоб здобути довіру до потенційної жертви. У такий спосіб вони збирають персональні дані, зокрема інформацію про платіжні картки, та виманюють кошти в громадян.

Як шахраям вдається виманити кошти ❓

Винагорода для довіри: для того, щоб здобути довіру, зловмисники виплачують символічну суму за виконання простих завдань.
Пропозиція більшого заробітку: далі аферисти пропонують значно більший заробіток, де жертві потрібно бронювати готелі за власні кошти.
Початкове повернення коштів: спочатку шахраї повертають витрачені на бронювання готелів кошти з невеликим бонусом, щоб підсилити враження, що це реальна можливість заробітку, і залучити жертву до подальших дій.
Підвищення вимог: з часом шахраї повідомляють жертву, що через технічні неполадки або «збій системи» потрібно внести додаткові кошти для продовження виконання завдань або поліпшення умов.
Остаточний обман: жертва виконує вказівки шахраїв та переказує гроші на підконтрольні їм рахунки, після чого зловмисники припиняють виходити на зв’язок і не повертають гроші.

Якщо ти знаєш про таку «схему», не намагайся отримати гроші від шахраїв навіть на початку — будь-яке спілкування з аферистами — це ризик втратити свої заощадження

Щоб уникнути шахрайства, дотримуйся таких порад:

надавай перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням;
не довіряй пропозиціям незнайомців отримати гроші задарма – найімовірніше, ти натрапиш на шахраїв;
не здійснюй перекази коштів на невідомі рахунки;
не повідомляй конфіденційну інформацію стороннім (дані платіжної картки, логін і паролі до онлайн-банкінгу тощо);
ніколи не вводь конфіденційні дані на підозрілих сайтах;
не переходь за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Уважно переглядай адресу потрібного сайту – будь-яка неточність може свідчити, що ти опинився на фішинговому ресурсі.

Якщо ти розкрив інформацію про платіжну картку, негайно заблокуй її! Для цього зателефонуй до банку за номером на звороті картки або здійсни блокування через онлайн-банкінг.

‍♀️ Якщо став жертвою шахрайства – негайно звернися до банку та подай звернення до кіберполіції.

ℹ️ Більше про те, як уникнути шахрайства, – на сайті #ШахрайГудбай.

Зловмисники створювали ілюзорне уявлення про наявність у них прибуткового бізнесу, залучали до нього інвесторів, кошти яких переводили на криптогаманці і витрачали. Потерпілим, серед яких громадяни інших країн, завдані мільйонні збитки. Фігурантам повідомлено про підозру. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зловмисники створювали ілюзорне уявлення про наявність у них прибуткового бізнесу, залучали до нього інвесторів, кошти яких переводили на криптогаманці і витрачали. Потерпілим, серед яких громадяни інших країн, завдані мільйонні збитки. Фігурантам повідомлено про підозру. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Співробітники управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП Національної поліції України спільно зі слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області викрили організовану злочинну групу, яка реалізовувала масштабну шахрайську схему з використанням фіктивних інвестиційних платформ.

Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній, назви яких періодично змінювали з метою конспірації злочинної діяльності, де розміщували неправдиву інформацію про нібито підприємницьку діяльність у сфері арбітражу рекламного трафіку та криптовалютних активів. Потенційним інвесторам пропонували реєстрацію особистих кабінетів, де вони могли обрати певний інвестиційний план, поповнити рахунок і «отримувати дивіденди». Насправді ж кошти одразу акумулювалися на підконтрольних криптогаманцях учасників шахрайської схеми. Досягнувши мети, вони припиняли зв’язок із потерпілими.

За інформацією слідства, організував «бізнес» 28-річний житель Одеси, залучивши до його реалізації групу осіб, серед яких спеціаліст в ІТ-сфері, що створював та адміністрував вебсайти вигаданих компаній, а також «дзвонарі», які контактували з потенційними жертвами. Учасники працювали як дистанційно, так і зі спеціально обладнаних офісів в Одесі, які функціонували як кол-центри.

Правоохоронці встановили підконтрольний зловмисникам криптогаманець, загальна сума надходжень на який у 2024-2025 роках перевищила 24 млн гривень. Задля конспірації фігуранти контролювали його з приватного ключа, що не належав до жодного відомого сервісу чи біржі. За попередніми даними фактичне число потерпілих, у тому числі іноземців, може перевищувати 1500 осіб, для встановлення яких необхідно провести низку слідчих дій, в тому числі в рамках міжнародної взаємодії.

Для розкриття злочину створено спільну слідчу групу між компетентними органами України та Республіки Казахстан. Із залученням спецпідрозділів НПУ, ГУНП в Одеській області та співробітників Департаменту кіберполіції Республіки Казахстан було проведено низку обшуків і вилучено ряд доказів протиправної діяльності.

Наразі поліцейські задокументували протиправну діяльність членів угруповання стосовно сімох інвесторів з України, Казахстану, Вірменії, Киргизстану та інших країн. Спричинені інвесторам збитки становлять 92 тис. доларів.

У процесуальному порядку слідчі затримали вісьмох учасників угруповання, ще одного оголошено в розшук. За наявності достатніх доказів усім фігурантам повідомлено про підозру в заволодінні чужим майном шляхом обману, тобто шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Згідно з санкцією ч. 5 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Слідство триває. Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська обласна прокуратура.