Як не стати жертвою зловмисників в інтернеті розповів начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков в інтерв’ю

Як не стати жертвою зловмисників в інтернеті розповів начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков в інтерв’ю «Українським новинам».

Як шахраї виманюють гроші в українців

Шахраї адаптуються до суспільних змін і подій, вигадуючи нові способи обману. Найпоширеніші схеми – це обман під виглядом продажу товарів, дзвінки від «банківських співробітників» та фішингові посилання. Зокрема, під час війни шахраї активно експлуатують теми зборів на допомогу військовим, виплат від міжнародних організацій та соцдопомоги.

«Одна з найпоширеніших схем – недоставка товару. Покупець знаходить в інтернеті вигідну пропозицію, перераховує повну або часткову передплату, після чого продавець зникає. Часто це стосується військової амуніції або товарів першої необхідності», – зазначив Олександр Ульяненков.

Ще одна популярна схема – фальшиві дзвінки від імені банківських працівників. Аферисти вводять жертв в оману, лякаючи заблокованими картками, підозрілими списаннями або новими «правилами» під час війни.

«Шахраї представляються співробітниками банку та випитують конфіденційні фінансові дані, необхідні для привласнення заощаджень, або ж навіть змушують жертв самостійно переказати гроші на “безпечні рахунки”», – пояснює Ульяненков.

Читайте також: Фішингові QR-коди в громадських місцях: кіберполіція застерігає від шахраїв

Окрім цього, зловмисники використовують фішинг – створюють копії сайтів банків, маркетплейсів та благодійних фондів, змушуючи людей вводити свої платіжні дані.

«Шахраї створюють підроблені сайти благодійних організацій або служб доставки та переконують людей вводити свої дані. У такий спосіб вони отримують доступ до чужих рахунків та спустошують їх», – застерігає представник кіберполіції.

Як захистити свої дані та облікові записи

Вразливими до атак шахраїв є не лише банківські рахунки, а й особисті акаунти в соцмережах та месенджерах. Один із головних каналів зламу – Telegram, який нерідко стає мішенню зловмисників.

«Насамперед варто налаштувати двофакторну автентифікацію – це суттєво ускладнить доступ до акаунта для зловмисників, навіть якщо їм вдасться дізнатися ваш пароль», – радить Олександр Ульяненков.

Також важливо використовувати складні унікальні паролі, стежити за активними сесіями акаунта та уникати переходу за підозрілими посиланнями. Окремо експерт радить подбати про безпеку мобільного номера, адже шахраї можуть перевипустити SIM-картку жертви.

«Варто заборонити віддалене відновлення номера, пройти процедуру персоналізації у мобільного оператора або перейти на контрактне обслуговування», – зазначає кіберполіцейський.

Читайте також: Кібербезпека в соціальних мережах: що варто знати, щоб уникнути злому й інших небезпек

«Загалом, будь-який месенджер не може гарантувати абсолютної безпеки, тому користувачам варто максимально відповідально підходити до питання захисту своїх акаунтів. Окрім цього, при виборі месенджера варто звертати увагу на кілька ключових аспектів: тип шифрування, політику конфіденційності, рівень вразливості до атак тощо», – додає правоохоронець.

Кіберзлочинність у СІЗО

Навіть ув’язнені не припиняють свою діяльність, а шахрайство в колоніях стало окремою проблемою.

«Департамент кіберполіції налагодив співпрацю з Державною кримінально-виконавчою службою України. Оперативний обмін інформацією та спільні заходи вже дозволили суттєво знизити кількість шахрайств під виглядом дзвінків від імені працівників банк», – розповідає Ульяненков.

Як приклад, правоохоронець навів випадок із Вінницькою виправною колонією №86, де зловмисники телефонували потерпілим, видаючи себе за співробітників банку.

Російські хакери атакують Україну

Крім шахраїв, небезпеку становлять і хакерські атаки з боку Росії. Вони спрямовані на урядові установи, критичну інфраструктуру, фінансові системи та навіть окремих громадян.

«Кібернапади – це частина війни, де зловмисники намагаються атакувати критичну інфраструктуру, викрасти важливу інформацію, знищити дані або порушити функціонування важливих для українців онлайн-ресурсів», – розповів Ульяненков.

Читайте також: Вербування підлітків ворогом для скоєння диверсій: кіберполіція попереджає про небезпеку в інтернеті

Атаки відбуваються у різних формах: від DDoS-атак, що перевантажують сервери, до фішингових кампаній, які спрямовані на викрадення конфіденційної інформації.

«Напередодні повномасштабної війни хакери зламували урядові сайти, поширюючи пропаганду або підмінюючи важливу інформацію», – зазначає представник кіберполіції.

Як шахраї використовують криптовалюту

Злочинці також активно використовують криптовалюту у своїх схемах. Кіберполіцейський зазначає, що повернути вкрадені шахраями криптоактиви складно, але в деяких випадках все ж можливо.

«Головне правило – не інвестувати в підозрілі проєкти та завжди перевіряти інформацію перед будь-якими фінансовими діями», – наголошує кіберполіцейський.

Злочини, пов’язані з дропами

З початку війни кількість злочинів, пов’язаних із схемами «грошових мулів» або дропів, суттєво зросла. Як зазначає правоохоронець, ситуація погіршилася через економічну нестабільність та активне використання криптовалют.

«Схема «грошових мулів» або дропів працює за простою, але ефективною моделлю. Шахраї вербують людей через соцмережі чи оголошення про «легку роботу», після чого просять відкрити банківський рахунок або передати дані до існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом. За даними кіберполіції, кількість таких злочинів з початку війни зросла на 40% порівняно з довоєнним періодом», – зазначив Олександр Ульяненков.

За його словами, грошові мули використовувалися в схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», у фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.

Кіберполіцейський зазначив, що окрім заходів Нацбанку, спрямованих на посилення фінмоніторингу, наразі ведеться робота над законодавчими ініціативами щодо посилення відповідальності за такі дії.

«Головною проблемою залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій. Дропи часто вважають, що просто «допомагають» з переказом грошей, але фактично вони можуть розглядатися як співучасники фінансових злочинів. Спільно з фінансовими установами та Національним банком, розроблено проект закону про притягнення до кримінальної відповідальності вказаної категорії осіб», – наголосив Ульяненков.

Кількість шахрайських схем зростає, і злочинці постійно вдосконалюють свої методи. Водночас ефективний захист можливий, якщо користувачі дотримуватимуться базових правил кібербезпеки: перевіряти інформацію, не передавати конфіденційні дані третім особам та використовувати надійні засоби захисту акаунтів. Якщо ж ви стали жертвою шахрайства, варто якомога швидше звернутися до кіберполіції.

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення. Поодинокі скарги нічого не вирішують? Приєднуйся до спільноти проєкту «BRAMA» та блокуй небезпечний контент разом з нами!
Наше посилання: https://t.me/+pLG6kLua36s1NDBi

Корупційну схему з розтрати бюджетних коштів викрили слідчі Деснянського управління поліції спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань та за процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури.

Корупційну схему з розтрати бюджетних коштів викрили слідчі Деснянського управління поліції спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань та за процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури.

Згідно із даними досудового розслідування, 59-річна керівниця одного з комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги у 2023 році уклала договір із приватною фірмою щодо проведення капітального ремонту дитячої поліклініки на Вигурівському бульварі. Ремонтні роботи проводились у приміщеннях шестиповерхової будівлі, а на їх виконання з міського бюджету було виділено майже 18 мільйонів 300 тисяч гривень.

Втім, слідством було доведено, що очільниця держустанови вступила у змову із підрядною організацією та у подальшому підписала їм акти прийому виконаних робіт, попри те, що вони були виконані не в повному обсязі, неякісно та із завищеною вартістю застосованих будівельних матеріалів.

Проведені експертні дослідження підтвердили безпідставне перерахування виконавцю робіт з міського бюджету близько 1,3 млн гривень.

Слідчі Деснянського управління поліції повідомили киянці про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відділ комунікації поліції Києва

 

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління Держпродспоживслужби

Корупційну схему чиновника викрили у серпні минулого року слідчі слідчого управління поліції Києва спільно з оперативниками управління стратегічних розслідувань у місті Києві.

Правоохоронці встановили, що в травні 2024 року до Держпродспоживслужби звернувся фермер для проведення дезінфекції у приміщеннях та отримання відповідного акту, необхідного для подальшої діяльності господарства. Керівник відділу повідомив йому про надмірну завантаженість та відтермінував проведення профілактичних заходів.

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління держпродспоживслужби

Втім, надалі чиновник запропонував заявнику за 3 000 доларів надати відповідний акт про проведення обробки виробничих приміщень від комах та гризунів без фактичного виїзду на об’єкт.

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління держпродспоживслужби

Слідчі затримали фігуранта під час отримання ним другої частини «траншу» у розмірі 1000 доларів та повідомили про підозру за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України – одержання службовою особою неправомірної вигоди. На час слідства він був відсторонений від займаної посади.

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління держпродспоживслужби

Наразі досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Процесуальне керівництво здійснювалось Київською міською прокуратурою.

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління держпродспоживслужби

Відділ комунікації поліції Києва

Анастасія Ігнатюк

3000 доларів за видачу актів про фіктивну дезінфекцію – судитимуть начальника відділу столичного управління держпродспоживслужби

На Буковині поліцейські заблокували Telegram-канал нелегального трансферу за кордон: повідомлено про підозру «адміністратору-провіднику» з Івано-Франківщини

Схему злочинного заробітку викрили співробітники відділу протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області, спільно з працівниками відділення поліції №4 (м. Герца) ЧРУП та прикордонниками у січні цього року. За вчинене адміністратору Telegram-каналу, який підшукував «клієнтів» та допомагав їм покинути державу поза офіційними пунктами пропуску загрожує до дев’яти років ув’язнення. 

За інформацією слідства, знаючи про діючі обмеження щодо виїзду військовозобов’язаних осіб через державний кордон України 19-річний житель Івано-Франківської області, вступивши в змову із поки що невстановленою особою, налагодили «бізнес» – нелегальний трансфер за кордон чоловіків призивного віку.

Підозрюваний відповідав за ведення Telegram-каналу, рекламування послуг незаконного перевезення, пошук «клієнтів». Крім цього, виконував роль «провідника».

Підшукавши трьох чоловіків, віком 33, 42 і 48 роки, з Івано-Франківської та Львівської областей фігурант за гроші намагався їх переправити до сусідньої держави поза офіційним пунктом пропуску.

За таку «путівку» чоловіки попередньо заплатили іванофранківчанину 650 доларів США, а після успішного переправлення їх через державний кордон України ще мали сплатити – від 5 до 10 тисяч доларів США з кожного.

Правоохоронці викрили зловмисника в адміністративних межах с. Дяківці 10 січня під час супроводу «клієнтів» до лінії розмежування державного кордону на автомобілі «Ford Focus».

За місцем проживання фігуранта поліцейські провели санкціонований обшук під час якого виявили та вилучили речові докази протиправної діяльності.

Кіберполіцейські заблокували функціонування Telegram-каналу, який пропонував послуги із незаконного перевезення через держкордон.

Слідчі поліції під процесуальним керівництвом Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури повідомили фігуранту про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України.

За клопотанням слідчих підозрюваному обрано запобіжний захід – тримання під вартою.

Наразі буковинські поліцейські встановлюють інших осіб, причетних до вчинення цього злочину. Слідство триває.

Нагадаємо: згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила перетинання державного кордону громадянами України», на період дії воєнного стану обмежується виїзд за межі країни чоловікам від 18 до 60 років.

Філіп Пронін: місяць роботи, як очільника Державної служби фінансового моніторингу України. Підсумки.

“Тільки перший підхід до аналізу ситуації виявив порушення податкового законодавства на мільярди гривень. Усю цю інформацію передаємо далі в роботу правоохоронним органам. Встановлено необхідність посилення контролю за використанням коштів державного, місцевих бюджетів та діяльності високопосадовців. Викрито нецільове використання коштів благодійними фондами. Окрема увага приділяється діяльності комунальних закладів великих міст, від яких залежить добробут населення” – зазначив Філіп Пронін.

Враховуючи таємницю слідства – без деталей. Коротко про основні напрями роботи:

– Активно проводиться робота по пошуку та блокуванню злочинних доходів за кордоном. Спільно з Національною поліцією продовжується розслідування щодо злочинних дій одного з олігархів та повʼязаних осіб, зокрема розкрадання 6 млрд грн державною компанією “Укртатнафта”. За результатами вжитих заходів виявлено та заблоковано за кордоном мільйони євро.

–  Посилено роботу з Державною податковою службою України в частині протидії податковим  «скруткам» які надають послуги  «схемного ПДВ» та прихованої конвертації. Вже є перші результати та блокування мільйонів гривень.

–  Проводиться розслідування щодо отримання неправомірної вигоди народним депутатом України за політичне «кришування» розкрадання коштів місцевого бюджету за сприяння одного з мерів міста мільйонника.

–  Встановлено факти щодо недостовірного декларування доходів топ-посадовцями. Активізовано роботу з ДБР щодо виявлення фактів приховування статків високопосадовцями. Крім того, особлива увага приділяється джерелам походження коштів, за рахунок яких було здійснено придбання  відповідних активів.

–  ⁠Виявлено Благодійний фонд, який здійснював нецільове використання благодійних внесків за рахунок придбання дороговартісних активів. Також, виявлено Благодійний фонд, який допомагає реальному бізнесу ухилятися від сплати податків, а потім використовується як власний гаманець через повʼязаних фізичних осіб.

–  Проводиться активна робота щодо виявлення активів підсанкційних осіб, що сприяють російській збройній агресії проти України, фінансують російські релігійні організації та щодо осіб, які допомагають обходити застосовані санкції.

–  Також, посилюємо роботу з НБУ щодо покращення нагляду за банківськими установами, які неналежним чином виконують вимоги протидії відмиванню коштів та закривають очі на проведення незаконних операцій підконтрольними їм компаніям.

Працюємо далі.