Новини України і світу

В умовах війни в Україні зростає кількість кіберзлочинів. Шахраї використовують довіру громадян, щоб виманювати гроші, персональні дані й отримувати доступ до банківських рахунків. Кіберполіція регулярно попереджає про нові схеми обману, але аферисти продовжують знаходити нові способи наживи.

В ефірі телеканалу «1+1» начальник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Нацполіції Євгеній Дороганов розповів, що шахраї почали використовувати фейкові посилання нібито на сторінку «Електронних петицій».

Як працює схема?

Спершу українці отримують повідомлення з проханням підписати петицію про присвоєння почесного звання та посилання на фейкову сторінку, де треба ввести авторизаційні дані. Далі ділки отримують доступ до акаунтів жертв.

Як розпізнати шахрайський сайт?

Перше правило – перевіряйте URL-адресу сайту. У шахраїв вона буде містити зайві символи, помилки або домен, схожий на офіційний. Підозрілі повідомлення з незнайомих номерів чи адрес можуть бути частиною афери.

Що робити, якщо отримали підозріле повідомлення?
Не переходьте за посиланням
Не вводьте особисті дані
Перевіряйте офіційні джерела
Повідомляйте про такі випадки кіберполіції

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як рф через соціальні мережі та месенджери вербує неповнолітніх, втягуючи їх у небезпечні та незаконні дії. Детальніше читайте у нашому матеріалі.

Підозрюваний – директор одного з комунальних підприємства міста. Отриманий фіктивний діагноз допомагав йому не тільки уникати мобілізацій, а ще й отримувати соціальні виплати від держави.

Викрили посадовця слідчі Главку поліції Києва спільно із працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

Правоохоронці встановили, що зловмисник, маючи вплив на службових осіб одного з лікувальних закладів столиці, отримав виписку про нібито наявність у нього тяжкої хвороби, від якої він стаціонарно лікувався у медустанові. Встановлений фіктивний діагноз дозволив йому отримати 3-тю групу інвалідності, що надалі допомагало уникати мобілізації, а також отримувати соціальні гарантії від держави. Слідство встановило, що посадовець протягом 2023-2025 років незаконно отримав понад 100 тисяч гривень соціальних виплат.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вчиненні шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України). Встановлена посадовцю фіктивна група інвалідності наразі скасована. Зловмиснику загрожує до трьох років позбавлення волі.

Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетні до зазначеної незаконної схеми.

Чимала увага прикута до законопроєкту про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії №10311. Були різні тлумачення та заголовки. Тому ми вирішили відповісти на найбільш поширені запитання:

Отож,

1. У чому суть законопроєкту?

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» був підготовлений за результатами аналізу ситуації, що склалася у зв’язку із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України ще у 2022 році.

Далі він був поданий на розгляд Верховної Ради України у грудні 2023 року та розглянутий у першому читанні, прийнятий за основу в травні 2024 року. Верховна Рада України 22 травня 2024 року не ухвалила, а прийняла у першому читанні (!) за основу цей проєкт Закону.

Основні зміни стосуються саме Закону України «Про Національну гвардію України» у частині приведення його норм у відповідність до інших, вже існуючих правових норм щодо виконання гвардійцями тих завдань і функцій, які вони виконують під час воєнного стану, та з урахуванням актуальних завдань, які виконує Нацгвардія зараз.

Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності був доопрацьований проєкт Закону України з урахуванням правок.

5 березня 2025 року він був розглянутий та підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності за результатами підготовки його до другого читання.

2. Нацгвардійцям значно розширять повноваження?

Ні, не розширять, а впорядкують.

Національна гвардія – це складова системи МВС. Структура, окрім виконання завдань на лінії фронту, має правоохоронні завдання (функції). Військовослужбовці НГУ несуть службу і на блокпостах, і залучаються до правоохоронних завдань на деокупованих та прифронтових територіях, проводять стабілізаційні заходи, а також залучаються до контрдиверсійних заходів і боротьби з ДРГ.

Виконуючи такі завдання, вони керуються зокрема Законом України «Про Національну поліцію», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань», Бойовим статутом Сухопутних військ ЗСУ, іншими інструкціями та наказами Міністерств і відомств, які входять до складу Сил безпеки і оборони України.
Відповідно, військовослужбовець НГУ має використовувати норми багатьох нормативно-правових документів одночасно та користуватися законами, які регулюють діяльність інших структур. У проєкті закону №10311 пропонується їх уніфікація в одному законі, який регулює діяльність Національної гвардії.

3. Чи могли гвардійці раніше і чи можуть зараз застосовувати гумові кийки, електрошокові пристрої, засоби примусової зупинки транспорту? Чи це буде лише з прийняттям законопроєкту №10311?

Так, могли і можуть.

Перелік видів спеціальних засобів, запропонований у частині другій статті 17 проєкту Закону України, на сьогодні вже передбачений і використовується військовослужбовцями Національної гвардії України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року №1024 «Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань».

4. Чи використовували гвардійці заходи примусу і чи зупиняли авто зараз і раніше, до подання змін у законі?

Так.

Але як діючою редакцією Закону України «Про Національну гвардію України», так і запропонованим проектом Закону України визначено, що застосування заходів примусу є крайнім заходом, який може застосовуватися Національною гвардією України у чітко визначених межах і способах, а також містить норми щодо обов’язку попередження наміру про їх застосування.

Військовослужбовці Національної гвардії України мали і мають право застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби, зброю, озброєння та бойову техніку для виконання своїх завдань і функцій, зупиняти і перевіряти авто.

Саме так вони і несли службу і до повномасштабного вторгнення, і у 2022 році, і несуть зараз. Саме так виявляють ДРГ, припиняють незаконний обіг зброї, боєприпасів, наркотичних речовин, затримують осіб, які скоїли злочини чи перебувають у розшуку.

Навіть у запропонованому законопроєкті деякі норми майже повністю продубльовані із Законів України «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», з урахуванням особливостей виконання покладених на Національну гвардію завдань та функцій.

Загалом зміни в закон спрямовані на деталізацію повноважень Національної гвардії та забезпечення чіткого нормативного визначення її діяльності. Закон може зазнавати змін і доповнень на етапі розгляду та прийняття.

Гвардійці повинні мати законні інструменти, аби протидіяти ДРГ, злочинцям, нести службу в місцях, де цього потребують люди на прифронтових районах та на звільнених територіях. Наше завдання – захист держави і безпека громадян.

Департамент комунікації МВС України

Щойно прочитала пост Голови комітету ВРУ з антикорупційної політики Анастасії Радіної про те, що АРМА не може офіційно підтвердити скільки передано активів в управління, про приховування від суспільства справжніх результатів роботи і тому подібне.
Я буду оперувати фактами. Але дійсно цікава позиція голови Комітету з переходом на особистості.
Я як державний службовець жодного разу не дозволяла собі подібного. Натомість той хто дивився моє інтервʼю для «Є Питання», на яке посилається голова Комітету, чітко пояснює з чого складаються 12,3 мільярди гривень.
Дуже прикро, що саме арештовані кошти, якими ми поповнили портфель агентства і які зараз працюють на бюджет і сили оборони, раніше навіть не були списані з рахунків ворога, а працювали в комерційних банках. Це ж було і за час каденції цього Комітету. Серед ключових прикладів: 1,8 мільярди грн російського Royal Pay, 18 млн дол. США Фрідмана і Авена, 2,6 мільярди гривень, які належали російському онлайн-казино Pin-Up.
Ну а заявляти про те, що ці списані кошти не йдуть в бюджет — це непрофесійно. Адже станом на сьогодні 423 млн грн направлено, а 1,8 млрд грн в процесі зарахування до Фонду ліквідації наслідків від збройної агресії рф.
Значить така ситуація декого влаштовувала? Коли російські кошти працювали в інтересах власників рф. Це підтверджується запропонованими нормами законопроекту 12374-д, де пропонується дати можливість власнику залишити контроль над арештованим активом, за умови внесення коштів (гарантійного платежу).
Цікава також позиція Анастасії Радіноі щодо виконання 20% ухвал, посилаючись на Звіт Рахункової палати. Але ж сама підкреслює, що це стосується звітного періоду з 2022 по 2024 роки. А ті ухвали, що накопичилися з 2016 року і взяті в роботу та які увійшли у виконані 40% не враховано.
Страху щодо законопроекту 12347-д – ні в кого в агентстві немає. АРМА надано пропозиції, зауваження та порівняльну таблицю до другого читання, а народними депутатами внесено 912 правок!
На відміну від авторів законопроєкту, посадові особи АРМА були на всіх публічних обговореннях, організованих Юридичною практикою, Асоціацією правників України та Національною асоціацією адвокатів України. Ми офіційно давали свої пропозиції та рекомендації, щодо запропонованої «нової» моделі управління, яку так мріяла впровадити Анастасія Радіна. Ця модель не відповідає ні нормам українського законодавства (зокрема статті 1033 ЦКУ), ні міжнародній практиці роботи аналогічних органів. Комітет ВРУ з питань євроінтеграції на підставі листа АРМА рекомендував доопрацювати законопроект 12374-д до другого читання.
Цікавий факт: до 2023 року АРМА не мало жодних прозорих правил з реалізації та відбору управителів арештованими активами, що зараз відбувається в системах Прозоро та Прозорро. Продажі. Не дивно, що саме після впровадження прозорих правил роботи, Агентство почало ставати дуже незручним для когось.
Нагадаю, що з 2019 року Голова комітету так само координовувала Агентство (АРМА підзвітне Парламенту). А до мого призначення Реєстр і прозорі правила впроваджені не були. Відповідно і критикувати не було що.
Саме в цей період такого міцного бажання трансформувати АРМА не було, але про «неефективність управління» зараз — в кожному інтервʼю.
Більшість ініційованих нами законопроєктів для посилення діяльності АРМА не були внесені до порядку денного, що було зроблено свідомо, аби заблокувати роботу агентства та використати під «удавану трансформацію».
На засідання профільного комітету щодо розгляду законопроекту 12374-д до другого читання Анастасія Радіна не запросила ні представників АРМА, ні Мінʼюсту, ні Мінекономіки. Хіба так проводяться реформи? Не може бути нічого про АРМА без АРМА. Крапка.
Найцікавіше, що звітом Рахункової Палати рекомендовано ВРУ розглянути та ухвалити з десяток законопроєктів, які стосуються діяльності АРМА. Це в тому числі і №10069 та №11009 про які я говорю публічно більше року. А 11280-1, автором якого є Анастасія Радіна, який мав би розблокувати управління корправами у тому числі, особисто голова комітету не проголосувала.
Норми про розблокування управління активами рф було саме в цьому законопроекті. Співпадіння?
Отож, не буду займатися полемікою, а запрошую всіх на публічний Звіт за 2024 рік, який відбудеться в ЛігаБізнесІнформ, 26 березня о 12.00 год, де кожен зможе подивитися реальні цифри, поставити питання, отримати усі відповіді.
Моя принципова позиція та моєї команди, робота в інтересах держави, незалежність та непохитність звичайно не всім подобається. Прикро, коли замість єдності та спільної роботи на державу, доводиться відбивати «атаки» не тільки від власників арештованих активів, але й від партнерів, з якими ми маємо разом вдосконалювати сферу управління арештованими активами. Але ми не зупинемось.

У заходах з нагоди відкриття нової будівлі, де за лічені дні нестимуть службу поліцейський офіцер громади та рятувальники, взяв участь Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та Голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Будівництво цього Центру, який обслуговуватиме 13 населених пунктів громади, тривало 7 місяців. Під час відкриття Центру Ігор Клименко оглянув приміщення — тут окрім боксів для транспорту є диспетчерський пункт, кімната для відпочинку, укриття.

«Це перша громада, де відкрився такий Центр безпеки у Запорізькій області. Безпосередньо в цій громаді більше 10 населених пунктів. Близько 10 тисяч людей проживає на цій території, серед них — внутрішньопереміщені особи. Ми маємо кожному громадянину гарантувати безпеку», — зазначив Міністр внутрішніх справ.

Також Ігор Клименко повідомив, що і рятувальники, і поліцейський офіцер громади пройшли навчання у підрозділах ДСНС України та Національної поліції України. Наразі пожежно-рятувальний підрозділ оснащений усім необхідним: технікою, обладнанням, транспортом.

Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров під час відкриття зазначив, що найближчим часом на території Запорізької області побудують щонайменше ще три такі Центри безпеки.

«Ми розуміємо що у випадку надзвичайної ситуації працівники ДСНС мають приїжджати якомога швидше. Сьогодні безпека на території громади багато в чому залежить від Міністерства внутрішніх справ. Це наш спільний виклик, який ми продовжимо виконувати», — заявив Іван Федоров.

Міністр внутрішніх справ під час спілкування із особовим складом розповів про важливість створення Центрів безпеки у територіальних громадах.

«Відкриття таких Центрів по всій країні дозволить зменшити час на реагування та посилить комунікацію між екстреними службами. Безпека в Україні починається із безпеки у кожній з громад», — резюмував Ігор Клименко.

Розкрадання коштів з міського бюджету викрили слідчі поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у місті Києві та за процесуального керівництва Київської міської прокуратури. Серед підозрюваних — троє працівників комунального об’єднання, а також директори будівельних підприємств.

Корупційну оборудку організував заступник начальника управління комунального об’єднання «Київзеленбуд». До афери він долучив ще двох працівників, відповідальних за роботу та перевірку кошторисної документації. Останні мали не виявляти розбіжності у актах приймання виконаних робіт, наданих підрядниками в майбутньому.

Надалі організатор забезпечив перемогу в організованих «Київзеленбудом» торгах трьом підконтрольним підприємствам. На підставі укладених договорів вони упродовж 2023 року проводили капітальні ремонти та реставрації парків та скверів у Дніпровському, Дарницькому та Оболонському районах столиці.

По їх завершенню посадовець підписав виконавцям звітні документи, у яких була завищена вартість матеріалів та обсяги виконаних робіт. У результаті на рахунки підприємств надходили «зайві» гроші, які надалі за вказівкою організатора перераховувались на рахунки інших підконтрольних фірм для їх розподілу між учасниками організованої групи.

Наразі поліцейські встановили 9 епізодів, пов’язаних з привласненням коштів під час проведення таких ремонтів, у результаті яких комунальне об’єднання переплатило підрядникам з столичного бюджету понад 5,3 млн грн.

Слідчі повідомили усім учасникам злочинного угруповання про підозру за ч. 4 – 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно у особливо великих розмірах організованою групою. Ділкам загрожує позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окремо зазначимо, що викрита підрядна фірма згадувалась у журналістських розслідуваннях як компанія, що без труднощів виграє тендери на проведення ремонтних робіт у столиці із мільйонними розрахунками.

Нагадаємо: раніше Нацполіція затримала топпосадовців Київзеленбуду, причетних до масштабних корупційних схем

Відділ комунікації поліції Києва

на ремонті столичних парків та скверів експрацівники «київзеленбуду» та підконтрольні їм фірми привласнили понад 5,3 млн грн — учасникам злочинної групи повідомлено про підозру

Зловмисники переконували громадян вкладати гроші у їхню компанію, обіцяючи великі прибутки. На довірливих людях вони заробляли сотні тисяч доларів. Трьом фігурантам повідомлено про підозру в шахрайстві. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Викрили та припинили діяльність шахраїв співробітники управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДК НПУ спільно зі слідчими відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1. Поліцейські встановили, що заснував «піраміду» 28-річний житель Березівщини, залучивши до афери знайомих жінок віком 55 й 61 року та інших наразі невстановлених осіб.

Для виманювання грошей у громадян спільники створили видимість існування товариства з обмеженою відповідальністю під назвою «VinEco», яку згодом змінили на «Vinex Тrade», що нібито займається різними видами діяльності, головна з яких – інвестаційна, і отримує надприбутки.

Штучно вибудовуючи картинку успішного бізнесу, зловмисники переконували громадян робити вклади в їхню фірму, обіцяючи високі відсотки за користування їхніми коштами та обов’язкове повернення вкладів у будь-який час. Крім цього, вкладникам гарантували додаткові виплати за залучення нових інвесторів.

Спільники «відпрацьовували» клієнтів, розповідаючи неправдиву інформацію про свою підприємницьку діяльність, у соціальних мережах, месенджерах, на сайтах, публічних зустрічах. Аби остаточно задурити людей, на початку їхнього втягнення у «піраміду», їм виплачували мінімальні суми за рахунок частини незаконно отриманих коштів інших осіб. Гроші вкладників, які перераховувалися на електронні гаманці, зловмисники витрачали на власні потреби.

Протягом 2022-2024 років шахраї ошукали сотні громадян, які вкладали у фінансову «піраміду» десятки тисяч доларів. Наразі відомі імена сімох потерпілих, яким загалом завдані збитки на суму понад 200 тисяч доларів.

Поліцейські провели низку санкціонованих обшуків на території Одеської та Київської областей, в ході яких вилучили речові докази протиправної діяльності фігурантів, зокрема комп’ютерну техніку, документацію, телефони, гроші, автомобілі та інші.

Наразі у процесуальному порядку затримані троє осіб. Їм повідомлено про підозру за ч.ч. 2, 4, 5 ст. 190 Кримінального кодексу України – в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, зокрема повторно, у великих та особливо великих розмірах. Цей злочин карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Поліцейські просять потерпілих від їхньої злочинної діяльності звертатися до поліції за номерами: спецлінії Національної поліції – 102; чергової частини ВП № 3 ОРУП № 1 – (04877) 9 42 52; кіберполіції Одещини – (067) 910 35 29.

Встановлюється повне коло осіб, причетних до фінансової «піраміди». Слідство триває під процесуальним керівництвом Малиновської окружної прокуратури міста Одеси.

Як не стати жертвою зловмисників в інтернеті розповів начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков в інтерв’ю «Українським новинам».

Як шахраї виманюють гроші в українців

Шахраї адаптуються до суспільних змін і подій, вигадуючи нові способи обману. Найпоширеніші схеми – це обман під виглядом продажу товарів, дзвінки від «банківських співробітників» та фішингові посилання. Зокрема, під час війни шахраї активно експлуатують теми зборів на допомогу військовим, виплат від міжнародних організацій та соцдопомоги.

«Одна з найпоширеніших схем – недоставка товару. Покупець знаходить в інтернеті вигідну пропозицію, перераховує повну або часткову передплату, після чого продавець зникає. Часто це стосується військової амуніції або товарів першої необхідності», – зазначив Олександр Ульяненков.

Ще одна популярна схема – фальшиві дзвінки від імені банківських працівників. Аферисти вводять жертв в оману, лякаючи заблокованими картками, підозрілими списаннями або новими «правилами» під час війни.

«Шахраї представляються співробітниками банку та випитують конфіденційні фінансові дані, необхідні для привласнення заощаджень, або ж навіть змушують жертв самостійно переказати гроші на “безпечні рахунки”», – пояснює Ульяненков.

Читайте також: Фішингові QR-коди в громадських місцях: кіберполіція застерігає від шахраїв

Окрім цього, зловмисники використовують фішинг – створюють копії сайтів банків, маркетплейсів та благодійних фондів, змушуючи людей вводити свої платіжні дані.

«Шахраї створюють підроблені сайти благодійних організацій або служб доставки та переконують людей вводити свої дані. У такий спосіб вони отримують доступ до чужих рахунків та спустошують їх», – застерігає представник кіберполіції.

Як захистити свої дані та облікові записи

Вразливими до атак шахраїв є не лише банківські рахунки, а й особисті акаунти в соцмережах та месенджерах. Один із головних каналів зламу – Telegram, який нерідко стає мішенню зловмисників.

«Насамперед варто налаштувати двофакторну автентифікацію – це суттєво ускладнить доступ до акаунта для зловмисників, навіть якщо їм вдасться дізнатися ваш пароль», – радить Олександр Ульяненков.

Також важливо використовувати складні унікальні паролі, стежити за активними сесіями акаунта та уникати переходу за підозрілими посиланнями. Окремо експерт радить подбати про безпеку мобільного номера, адже шахраї можуть перевипустити SIM-картку жертви.

«Варто заборонити віддалене відновлення номера, пройти процедуру персоналізації у мобільного оператора або перейти на контрактне обслуговування», – зазначає кіберполіцейський.

Читайте також: Кібербезпека в соціальних мережах: що варто знати, щоб уникнути злому й інших небезпек

«Загалом, будь-який месенджер не може гарантувати абсолютної безпеки, тому користувачам варто максимально відповідально підходити до питання захисту своїх акаунтів. Окрім цього, при виборі месенджера варто звертати увагу на кілька ключових аспектів: тип шифрування, політику конфіденційності, рівень вразливості до атак тощо», – додає правоохоронець.

Кіберзлочинність у СІЗО

Навіть ув’язнені не припиняють свою діяльність, а шахрайство в колоніях стало окремою проблемою.

«Департамент кіберполіції налагодив співпрацю з Державною кримінально-виконавчою службою України. Оперативний обмін інформацією та спільні заходи вже дозволили суттєво знизити кількість шахрайств під виглядом дзвінків від імені працівників банк», – розповідає Ульяненков.

Як приклад, правоохоронець навів випадок із Вінницькою виправною колонією №86, де зловмисники телефонували потерпілим, видаючи себе за співробітників банку.

Російські хакери атакують Україну

Крім шахраїв, небезпеку становлять і хакерські атаки з боку Росії. Вони спрямовані на урядові установи, критичну інфраструктуру, фінансові системи та навіть окремих громадян.

«Кібернапади – це частина війни, де зловмисники намагаються атакувати критичну інфраструктуру, викрасти важливу інформацію, знищити дані або порушити функціонування важливих для українців онлайн-ресурсів», – розповів Ульяненков.

Читайте також: Вербування підлітків ворогом для скоєння диверсій: кіберполіція попереджає про небезпеку в інтернеті

Атаки відбуваються у різних формах: від DDoS-атак, що перевантажують сервери, до фішингових кампаній, які спрямовані на викрадення конфіденційної інформації.

«Напередодні повномасштабної війни хакери зламували урядові сайти, поширюючи пропаганду або підмінюючи важливу інформацію», – зазначає представник кіберполіції.

Як шахраї використовують криптовалюту

Злочинці також активно використовують криптовалюту у своїх схемах. Кіберполіцейський зазначає, що повернути вкрадені шахраями криптоактиви складно, але в деяких випадках все ж можливо.

«Головне правило – не інвестувати в підозрілі проєкти та завжди перевіряти інформацію перед будь-якими фінансовими діями», – наголошує кіберполіцейський.

Злочини, пов’язані з дропами

З початку війни кількість злочинів, пов’язаних із схемами «грошових мулів» або дропів, суттєво зросла. Як зазначає правоохоронець, ситуація погіршилася через економічну нестабільність та активне використання криптовалют.

«Схема «грошових мулів» або дропів працює за простою, але ефективною моделлю. Шахраї вербують людей через соцмережі чи оголошення про «легку роботу», після чого просять відкрити банківський рахунок або передати дані до існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом. За даними кіберполіції, кількість таких злочинів з початку війни зросла на 40% порівняно з довоєнним періодом», – зазначив Олександр Ульяненков.

За його словами, грошові мули використовувалися в схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», у фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.

Кіберполіцейський зазначив, що окрім заходів Нацбанку, спрямованих на посилення фінмоніторингу, наразі ведеться робота над законодавчими ініціативами щодо посилення відповідальності за такі дії.

«Головною проблемою залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій. Дропи часто вважають, що просто «допомагають» з переказом грошей, але фактично вони можуть розглядатися як співучасники фінансових злочинів. Спільно з фінансовими установами та Національним банком, розроблено проект закону про притягнення до кримінальної відповідальності вказаної категорії осіб», – наголосив Ульяненков.

Кількість шахрайських схем зростає, і злочинці постійно вдосконалюють свої методи. Водночас ефективний захист можливий, якщо користувачі дотримуватимуться базових правил кібербезпеки: перевіряти інформацію, не передавати конфіденційні дані третім особам та використовувати надійні засоби захисту акаунтів. Якщо ж ви стали жертвою шахрайства, варто якомога швидше звернутися до кіберполіції.

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення. Поодинокі скарги нічого не вирішують? Приєднуйся до спільноти проєкту «BRAMA» та блокуй небезпечний контент разом з нами!
Наше посилання: https://t.me/+pLG6kLua36s1NDBi

Корупційну схему з розтрати бюджетних коштів викрили слідчі Деснянського управління поліції спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань та за процесуального керівництва Деснянської окружної прокуратури.

Згідно із даними досудового розслідування, 59-річна керівниця одного з комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги у 2023 році уклала договір із приватною фірмою щодо проведення капітального ремонту дитячої поліклініки на Вигурівському бульварі. Ремонтні роботи проводились у приміщеннях шестиповерхової будівлі, а на їх виконання з міського бюджету було виділено майже 18 мільйонів 300 тисяч гривень.

Втім, слідством було доведено, що очільниця держустанови вступила у змову із підрядною організацією та у подальшому підписала їм акти прийому виконаних робіт, попри те, що вони були виконані не в повному обсязі, неякісно та із завищеною вартістю застосованих будівельних матеріалів.

Проведені експертні дослідження підтвердили безпідставне перерахування виконавцю робіт з міського бюджету близько 1,3 млн гривень.

Слідчі Деснянського управління поліції повідомили киянці про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відділ комунікації поліції Києва