Новини України і світу

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України своєю діяльністю задовольняє потреби органів досудового розслідування, судів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх незалежною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Основними завданнями діяльності Інституту є:
проведення судових експертиз призначених у кримінальних провадженнях, цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення та під час виконавчого провадження;
надання консультацій (консультаційні повідомлення) та проведення інших робіт за зверненнями правоохоронних органів і судів, а також на замовлення юридичних і фізичних осіб (у тому числі пов’язані з оцінкою майна та майнових прав);
науково-дослідна робота у галузі судової експертизи і криміналістики та впровадження її результатів у експертну, слідчу та судову практику;
проведення експертних досліджень на замовлення фізичних та юридичних осіб із застосуванням засобів і методів судової експертизи (у тому числі проведення оцінки майна та майнових прав);
забезпечення виконання завдань з питань експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України, інших державних органів та проведення науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи в установленому законодавством порядку;
науково-методична та інформаційна діяльність у галузі судової експертизи;
міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи згідно з законодавством.
У Львівському НДІСЕ та його відділеннях (Волинському, Рівненському, Закарпатському, Київському) проводяться експертні дослідження за 56 видами експертних спеціальностей.
Основні з найпоширеніших експертних досліджень в Інституті:
Дослідження почерку і підписів,
Дослідження реквізитів документів,
Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод,
Дослідження технічного стану транспортних засобів,
Дослідження деталей транспортних засобів,
Транспортно-трасологічні дослідження,
Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів,
Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками,
Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки,
Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд,
Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів,
Дослідження ґрунтів,
Дослідження обставин та механізму залізнично-транспортної пригоди,
Дослідження інженерного обладнання верхньої будови колії,
Дослідження інженерного обладнання нижньої будови колії,
Оцінка земельних ділянок,
Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об’єкти довкілля,
Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності,
Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій,
Психологічні дослідження.
Крім цього, Львівський НДІСЕ проводить підготовку фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та мають намір отримати та/або підтвердити кваліфікацію судового експерта згідно з Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text)
Дізнатись більше про діяльність Львівського НДІСЕ та ознайомитись з повним переліком експертних спеціальностей можна за посиланням https://lndise.in.ua/;

У межах міжнародної багатоетапної спецоперації українські поліцейські спільно з іноземними колегами викрили злочинну групу, яка ошукала громадян Латвії на понад 6 млн грн, пропонуючи інвестувати у криптовалюту через фейкові брокерські платформи.

Оперативники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчими Головного слідчого управління за підтримки Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора у співпраці з правоохоронцями Латвії та за координації Європолу й Євроюсту припинили діяльність організованої злочинної групи.

Зловмисники діяли з 2022, організувавши шахрайську схему під виглядом інвестицій у криптовалюту. Для цього вони створили фальшиві брокерські платформи, які візуально нагадували легальні трейдингові сайти. Роботу з потенційними жертвами організували через розгалужену мережу кол-центрів на території України.

Встановлено, що фігуранти активно рекламували свої псевдоінвестиційні сервіси через соціальні мережі, а до потенційних клієнтів застосовували методи соціальної інженерії, обіцяючи отримання надприбутків. Водночас шахраї схиляли потерпілих до встановлення програмного забезпечення для віддаленого доступу, що надавало їм контроль над пристроями жертв та доступ до їхніх фінансових даних.

Щоб легалізувати незаконно отримані кошти, учасники угруповання зареєструвалися як ФОП та отримували виплати нібито за послуги у сфері комп’ютерного програмування.

Наразі слідчі Нацполіції встановили, що загальна сума збитків потерпілим перевищує 6 млн грн в еквіваленті.

Українські кіберполіцейські спільно з іноземними колегами задокументували протиправну діяльність злочинної групи, зібрали цифрові докази, а також відстежили рух віртуальних активів від гаманців потерпілих до кінцевих отримувачів тощо.

Правоохоронці за силової підтримки спецпідрозділів TacTeam Департаменту патрульної поліції провели понад 30 обшуків на території кількох регіонів України за місцями здійснення протиправної діяльності, проживання фігурантів, у транспортних засобах тощо. Вилучено комп’ютерну техніку, серверне обладнання, криптогаманці, мобільні телефони, чорнові записи, банківські картки, флеш-накопичувачі, а також елітні автомобілі, придбані на викрадені кошти. На вилучені цінності судом накладено арешт.

Організатору та трьом виконавцям повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України в редакції, що діяла до 11.08.2023. Санкція статті передбачає до 12-ти років позбавлення волі. За клопотаннями слідчих підозрюваним судом обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту.

Досудове розслідування триває, встановлюються всі причетні до протиправної діяльності особи. Можлива додаткова правова кваліфікація.

Поліція Києва та СБУ повідомили про підозру заступнику голови КМДА в організації схеми переправлення призовників через держкордон України

Посадовець допомагав військовозобов’язаним виїхати до країн Європи під виглядом водіїв бензовозів від комерційного підприємства, яке нібито мало доставити дизельне пальне для Збройних сил України та гуманітарних потреб столиці. Незаконну діяльність посадовця задокументували слідчі столичної поліції за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

Так, за вказівкою фігуранта, тільки з травня по червень 2022 року до інформаційної системи «Шлях» було внесено відомості більше ніж 30 чоловіків призовного віку, які не маючи на те законних підстав, перетнули кордон України.

Втім слідством встановлено, що фірма, від імені якої надавались листи для погодження виїзду за кордон, не мала транспортних засобів та ліцензії на провадження господарської діяльності. Ба більше, у деяких її «співробітників» були відсутні посвідчення прав водія відповідної категорії, або вони взагалі не були працевлаштовані.

поліція києва та сбу повідомили про підозру заступнику голови кмда в організації схеми переправлення призовників через держкордон україни

На підставі зібраних доказів 41-річному посадовцю повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

– ч. 2 ст. 332 – незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища;

– ч. 3 ст. 362 – несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

поліція києва та сбу повідомили про підозру заступнику голови кмда в організації схеми переправлення призовників через держкордон україни

Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу. Згідно із санкцією статті підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відділ комунікації поліції Києва

Джерело: https://kyiv.npu.gov.ua/news/politsiia-kyieva-ta-sbu-povidomyly-pro-pidozru-zastupnyku-holovy-kmda-v-orhanizatsii-skhemy-perepravlennia-pryzovnykiv-cherez-derzhkordon-ukrainy

Шахраї зареєстрували ФОП на підставну особу та швидко й дешево поставляли потерпілим пробні партії дронів по 3-5 одиниць з частковою передоплатою, а після пропонували замовити великі партії товару по ще нижчій ціні, але з повною передоплатою. Коли ті замовляли більше — переставали виходити на звʼязок і блокували контакти замовників. Поліцейські провели 15 санкціонованих обшуків, за результатами яких вилучили 53 дрони Mavic, 152 злитки срібла, майже 740 тисяч доларів у різній валюті.

Отримані гроші одразу перераховувались на «холодні» криптогаманці чи банківські рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, звідки фігуранти обготівковували їх та ділили між собою.

Шахраї ошукували не тільки потенційних покупців, але й реальних продавців дронів: спочатку купували у них невеликі партії з відстрочкою оплати та розраховувались повною мірою, а після замовляли великі партії й обривали з потерпілими будь-який звʼязок. Таким чином за 9 місяців встигли ошукати щонайменше 9 осіб на загальну суму 10,7 мільйона гривень.

Слідчі Головного слідчого управління поліції спільно з кіберполіцейськими Києва ідентифікували всіх трьох учасників організованої злочинної групи — мешканців Києва та Тернополя. Під керівництвом 31-річного організатора вони підшукували жертв, створювали криптогаманці та фіктивні рахунки, з яких обготівковували гроші чи переводили їх на власні картки. Всі ці транзакції правоохоронці відстежили та задокументували.

Поліцейські провели 15 санкціонованих обшуків за місцями проживання й роботи учасників організованої злочинної групи в Києві, Тернополі та Львові, у ході яких вилучили 53 дрони Mavic, 152 злитки срібла, майже 740 тисяч доларів у різній валюті, два автомобілі, мобільні телефони, компʼютерну техніку, фінансові звітності та інші предмети, що містять докази скоєних злочинів.

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора трьом фігурантам разом з організатором оголошено про підозру за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 190 Кримінального Кодексу України). Санкція статті передбачає до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі встановлено дев’ять потерпілих від протиправних дій фігурантів, але їх може бути значно більше. Також поліцейські встановлюють можливих спільників підозрюваних. Слідчі поліції закликають всіх, хто був ошуканий від шахрайських дій при купівлі чи продажу дронів, звернутись до Головного слідчого управління за номером +380630505558

⚠️Шахраї використовують фішингові сайти та застосовують методи соціальної інженерії для викрадення карткових даних жертв, включаючи CVV-код.
https://www.facebook.com/watch/?v=614813464884409

В умовах війни в Україні зростає кількість кіберзлочинів. Шахраї використовують довіру громадян, щоб виманювати гроші, персональні дані й отримувати доступ до банківських рахунків. Кіберполіція регулярно попереджає про нові схеми обману, але аферисти продовжують знаходити нові способи наживи.

В ефірі телеканалу «1+1» начальник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Нацполіції Євгеній Дороганов розповів, що шахраї почали використовувати фейкові посилання нібито на сторінку «Електронних петицій».

Як працює схема?

Спершу українці отримують повідомлення з проханням підписати петицію про присвоєння почесного звання та посилання на фейкову сторінку, де треба ввести авторизаційні дані. Далі ділки отримують доступ до акаунтів жертв.

Як розпізнати шахрайський сайт?

Перше правило – перевіряйте URL-адресу сайту. У шахраїв вона буде містити зайві символи, помилки або домен, схожий на офіційний. Підозрілі повідомлення з незнайомих номерів чи адрес можуть бути частиною афери.

Що робити, якщо отримали підозріле повідомлення?
Не переходьте за посиланням
Не вводьте особисті дані
Перевіряйте офіційні джерела
Повідомляйте про такі випадки кіберполіції

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як рф через соціальні мережі та месенджери вербує неповнолітніх, втягуючи їх у небезпечні та незаконні дії. Детальніше читайте у нашому матеріалі.

Підозрюваний – директор одного з комунальних підприємства міста. Отриманий фіктивний діагноз допомагав йому не тільки уникати мобілізацій, а ще й отримувати соціальні виплати від держави.

Викрили посадовця слідчі Главку поліції Києва спільно із працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

Правоохоронці встановили, що зловмисник, маючи вплив на службових осіб одного з лікувальних закладів столиці, отримав виписку про нібито наявність у нього тяжкої хвороби, від якої він стаціонарно лікувався у медустанові. Встановлений фіктивний діагноз дозволив йому отримати 3-тю групу інвалідності, що надалі допомагало уникати мобілізації, а також отримувати соціальні гарантії від держави. Слідство встановило, що посадовець протягом 2023-2025 років незаконно отримав понад 100 тисяч гривень соціальних виплат.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вчиненні шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України). Встановлена посадовцю фіктивна група інвалідності наразі скасована. Зловмиснику загрожує до трьох років позбавлення волі.

Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетні до зазначеної незаконної схеми.

Чимала увага прикута до законопроєкту про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії №10311. Були різні тлумачення та заголовки. Тому ми вирішили відповісти на найбільш поширені запитання:

Отож,

1. У чому суть законопроєкту?

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» був підготовлений за результатами аналізу ситуації, що склалася у зв’язку із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України ще у 2022 році.

Далі він був поданий на розгляд Верховної Ради України у грудні 2023 року та розглянутий у першому читанні, прийнятий за основу в травні 2024 року. Верховна Рада України 22 травня 2024 року не ухвалила, а прийняла у першому читанні (!) за основу цей проєкт Закону.

Основні зміни стосуються саме Закону України «Про Національну гвардію України» у частині приведення його норм у відповідність до інших, вже існуючих правових норм щодо виконання гвардійцями тих завдань і функцій, які вони виконують під час воєнного стану, та з урахуванням актуальних завдань, які виконує Нацгвардія зараз.

Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності був доопрацьований проєкт Закону України з урахуванням правок.

5 березня 2025 року він був розглянутий та підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності за результатами підготовки його до другого читання.

2. Нацгвардійцям значно розширять повноваження?

Ні, не розширять, а впорядкують.

Національна гвардія – це складова системи МВС. Структура, окрім виконання завдань на лінії фронту, має правоохоронні завдання (функції). Військовослужбовці НГУ несуть службу і на блокпостах, і залучаються до правоохоронних завдань на деокупованих та прифронтових територіях, проводять стабілізаційні заходи, а також залучаються до контрдиверсійних заходів і боротьби з ДРГ.

Виконуючи такі завдання, вони керуються зокрема Законом України «Про Національну поліцію», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань», Бойовим статутом Сухопутних військ ЗСУ, іншими інструкціями та наказами Міністерств і відомств, які входять до складу Сил безпеки і оборони України.
Відповідно, військовослужбовець НГУ має використовувати норми багатьох нормативно-правових документів одночасно та користуватися законами, які регулюють діяльність інших структур. У проєкті закону №10311 пропонується їх уніфікація в одному законі, який регулює діяльність Національної гвардії.

3. Чи могли гвардійці раніше і чи можуть зараз застосовувати гумові кийки, електрошокові пристрої, засоби примусової зупинки транспорту? Чи це буде лише з прийняттям законопроєкту №10311?

Так, могли і можуть.

Перелік видів спеціальних засобів, запропонований у частині другій статті 17 проєкту Закону України, на сьогодні вже передбачений і використовується військовослужбовцями Національної гвардії України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року №1024 «Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань».

4. Чи використовували гвардійці заходи примусу і чи зупиняли авто зараз і раніше, до подання змін у законі?

Так.

Але як діючою редакцією Закону України «Про Національну гвардію України», так і запропонованим проектом Закону України визначено, що застосування заходів примусу є крайнім заходом, який може застосовуватися Національною гвардією України у чітко визначених межах і способах, а також містить норми щодо обов’язку попередження наміру про їх застосування.

Військовослужбовці Національної гвардії України мали і мають право застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби, зброю, озброєння та бойову техніку для виконання своїх завдань і функцій, зупиняти і перевіряти авто.

Саме так вони і несли службу і до повномасштабного вторгнення, і у 2022 році, і несуть зараз. Саме так виявляють ДРГ, припиняють незаконний обіг зброї, боєприпасів, наркотичних речовин, затримують осіб, які скоїли злочини чи перебувають у розшуку.

Навіть у запропонованому законопроєкті деякі норми майже повністю продубльовані із Законів України «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», з урахуванням особливостей виконання покладених на Національну гвардію завдань та функцій.

Загалом зміни в закон спрямовані на деталізацію повноважень Національної гвардії та забезпечення чіткого нормативного визначення її діяльності. Закон може зазнавати змін і доповнень на етапі розгляду та прийняття.

Гвардійці повинні мати законні інструменти, аби протидіяти ДРГ, злочинцям, нести службу в місцях, де цього потребують люди на прифронтових районах та на звільнених територіях. Наше завдання – захист держави і безпека громадян.

Департамент комунікації МВС України

Щойно прочитала пост Голови комітету ВРУ з антикорупційної політики Анастасії Радіної про те, що АРМА не може офіційно підтвердити скільки передано активів в управління, про приховування від суспільства справжніх результатів роботи і тому подібне.
Я буду оперувати фактами. Але дійсно цікава позиція голови Комітету з переходом на особистості.
Я як державний службовець жодного разу не дозволяла собі подібного. Натомість той хто дивився моє інтервʼю для «Є Питання», на яке посилається голова Комітету, чітко пояснює з чого складаються 12,3 мільярди гривень.
Дуже прикро, що саме арештовані кошти, якими ми поповнили портфель агентства і які зараз працюють на бюджет і сили оборони, раніше навіть не були списані з рахунків ворога, а працювали в комерційних банках. Це ж було і за час каденції цього Комітету. Серед ключових прикладів: 1,8 мільярди грн російського Royal Pay, 18 млн дол. США Фрідмана і Авена, 2,6 мільярди гривень, які належали російському онлайн-казино Pin-Up.
Ну а заявляти про те, що ці списані кошти не йдуть в бюджет — це непрофесійно. Адже станом на сьогодні 423 млн грн направлено, а 1,8 млрд грн в процесі зарахування до Фонду ліквідації наслідків від збройної агресії рф.
Значить така ситуація декого влаштовувала? Коли російські кошти працювали в інтересах власників рф. Це підтверджується запропонованими нормами законопроекту 12374-д, де пропонується дати можливість власнику залишити контроль над арештованим активом, за умови внесення коштів (гарантійного платежу).
Цікава також позиція Анастасії Радіноі щодо виконання 20% ухвал, посилаючись на Звіт Рахункової палати. Але ж сама підкреслює, що це стосується звітного періоду з 2022 по 2024 роки. А ті ухвали, що накопичилися з 2016 року і взяті в роботу та які увійшли у виконані 40% не враховано.
Страху щодо законопроекту 12347-д – ні в кого в агентстві немає. АРМА надано пропозиції, зауваження та порівняльну таблицю до другого читання, а народними депутатами внесено 912 правок!
На відміну від авторів законопроєкту, посадові особи АРМА були на всіх публічних обговореннях, організованих Юридичною практикою, Асоціацією правників України та Національною асоціацією адвокатів України. Ми офіційно давали свої пропозиції та рекомендації, щодо запропонованої «нової» моделі управління, яку так мріяла впровадити Анастасія Радіна. Ця модель не відповідає ні нормам українського законодавства (зокрема статті 1033 ЦКУ), ні міжнародній практиці роботи аналогічних органів. Комітет ВРУ з питань євроінтеграції на підставі листа АРМА рекомендував доопрацювати законопроект 12374-д до другого читання.
Цікавий факт: до 2023 року АРМА не мало жодних прозорих правил з реалізації та відбору управителів арештованими активами, що зараз відбувається в системах Прозоро та Прозорро. Продажі. Не дивно, що саме після впровадження прозорих правил роботи, Агентство почало ставати дуже незручним для когось.
Нагадаю, що з 2019 року Голова комітету так само координовувала Агентство (АРМА підзвітне Парламенту). А до мого призначення Реєстр і прозорі правила впроваджені не були. Відповідно і критикувати не було що.
Саме в цей період такого міцного бажання трансформувати АРМА не було, але про «неефективність управління» зараз — в кожному інтервʼю.
Більшість ініційованих нами законопроєктів для посилення діяльності АРМА не були внесені до порядку денного, що було зроблено свідомо, аби заблокувати роботу агентства та використати під «удавану трансформацію».
На засідання профільного комітету щодо розгляду законопроекту 12374-д до другого читання Анастасія Радіна не запросила ні представників АРМА, ні Мінʼюсту, ні Мінекономіки. Хіба так проводяться реформи? Не може бути нічого про АРМА без АРМА. Крапка.
Найцікавіше, що звітом Рахункової Палати рекомендовано ВРУ розглянути та ухвалити з десяток законопроєктів, які стосуються діяльності АРМА. Це в тому числі і №10069 та №11009 про які я говорю публічно більше року. А 11280-1, автором якого є Анастасія Радіна, який мав би розблокувати управління корправами у тому числі, особисто голова комітету не проголосувала.
Норми про розблокування управління активами рф було саме в цьому законопроекті. Співпадіння?
Отож, не буду займатися полемікою, а запрошую всіх на публічний Звіт за 2024 рік, який відбудеться в ЛігаБізнесІнформ, 26 березня о 12.00 год, де кожен зможе подивитися реальні цифри, поставити питання, отримати усі відповіді.
Моя принципова позиція та моєї команди, робота в інтересах держави, незалежність та непохитність звичайно не всім подобається. Прикро, коли замість єдності та спільної роботи на державу, доводиться відбивати «атаки» не тільки від власників арештованих активів, але й від партнерів, з якими ми маємо разом вдосконалювати сферу управління арештованими активами. Але ми не зупинемось.

У заходах з нагоди відкриття нової будівлі, де за лічені дні нестимуть службу поліцейський офіцер громади та рятувальники, взяв участь Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та Голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Будівництво цього Центру, який обслуговуватиме 13 населених пунктів громади, тривало 7 місяців. Під час відкриття Центру Ігор Клименко оглянув приміщення — тут окрім боксів для транспорту є диспетчерський пункт, кімната для відпочинку, укриття.

«Це перша громада, де відкрився такий Центр безпеки у Запорізькій області. Безпосередньо в цій громаді більше 10 населених пунктів. Близько 10 тисяч людей проживає на цій території, серед них — внутрішньопереміщені особи. Ми маємо кожному громадянину гарантувати безпеку», — зазначив Міністр внутрішніх справ.

Також Ігор Клименко повідомив, що і рятувальники, і поліцейський офіцер громади пройшли навчання у підрозділах ДСНС України та Національної поліції України. Наразі пожежно-рятувальний підрозділ оснащений усім необхідним: технікою, обладнанням, транспортом.

Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров під час відкриття зазначив, що найближчим часом на території Запорізької області побудують щонайменше ще три такі Центри безпеки.

«Ми розуміємо що у випадку надзвичайної ситуації працівники ДСНС мають приїжджати якомога швидше. Сьогодні безпека на території громади багато в чому залежить від Міністерства внутрішніх справ. Це наш спільний виклик, який ми продовжимо виконувати», — заявив Іван Федоров.

Міністр внутрішніх справ під час спілкування із особовим складом розповів про важливість створення Центрів безпеки у територіальних громадах.

«Відкриття таких Центрів по всій країні дозволить зменшити час на реагування та посилить комунікацію між екстреними службами. Безпека в Україні починається із безпеки у кожній з громад», — резюмував Ігор Клименко.